(no subject)
Jan. 24th, 2026 04:03 pmО святом. Часть первая
Jan. 24th, 2026 01:56 pm( Read more... )
про землетруси
Jan. 24th, 2026 12:58 pmНа додачу до всього, Ізмір знов трясе і йде дощ. Я щоразу не можу збагнути, чи то в мене в голові паморочиться від низького тиску, чи це знов будинок шатає )))

«Тихий парикмахер»
Jan. 24th, 2026 12:56 pmДля интровертов это стало спасением и идеальным сервисом, за который они готовы доплачивать. Но для сторонников «старой школы» это выглядит как провал гостеприимства и симптом социальной деградации. Спор идет о том, является ли вежливая болтовня необходимым клеем общества или это просто изматывающий шум.
Субботняя кухня. 24/01/2026.
Jan. 24th, 2026 10:29 amВ пятницу вместо поездки в супермаркет разобрали морозилку. Сделали чечевичный суп на говяжьей косточке. Из залежей морозилки. Сделали паштет. С зеленым яблоком, зеленым луком, кусбарой и укропом.
Приехал Вик из Беер-Шевы. На вечере караоки, в четверг, народ обнаружил как подействовал на голоса перенесенный большинством грипп. Вик в красках описал две университетские экспедиции. Потрясающие виды и впечатления. В первом трипе пришлось ехать на джипах, во втором на усиленном автобусике, и водитель отказался ехать после какой-то точки. А было это во время пылевой бури, и с подозрением на возможное затопление. До дождя дело не дошло, Вик попал под дождь уже вернувшись в Беер-Шеву!
В духовку пошли форма с кусками курицы. Форма с промаринованными грудками, которые Марк обмазал паприкой, из которой Марк сделал густую пасту, замешав с постным маслом. Я подготовила форму с кусками лосося, которые выложила на слой нарезанного кружками и полумесяцами луком, политого постным маслом, и покрыла эти куски вторым слоем лука. Побрызгала маслом, посолила и поперчила.
Пастрама у Марка получилась сочной и очень вкусной! В освободившуюся форму засыпали порезанную кубиками картошку, батат и кружки моркови. Перемешали, досолили и отправили в духовку.
В горячую духовку отправили бурекасы смазанные взбитым яйцом.
ТРАМП ВОЗГЛАВИТ (ВЕРХОВНЫЙ) СОВЕТ ГАЛАКТИКИ
Jan. 24th, 2026 10:18 amПоскольку трамп уже находится на (прямой) связи с инопланетянами, то путену надо тоже о чём-нибудь таком подумать.
Масована атака в ніч на 24 січня 2026 року
Jan. 24th, 2026 05:39 am
Приблизна візуалізація польоту БпЛА та ракет під час сьогоднішньої атаки.
Загалом по території України було застосовано:
Основний напрямок удару — Київ, Харків, Наливайківка.© 📻🎧Розвідка аеродромів та прослуховування стратегічної авіації.
https://t.me/StrategicaviationT
Update
За уточненням загалом в повітрі було 6х бортів Ту-22м3, в усіх бортів було по 2х крилаті ракети типу Х-22/32 на борт та здійснили посадку вони на аеродром «Шайковка».
Район пусків Брянськ та біля кордону з Білоруссю, деякі ракети спокійно пройшли Білорусь та вдарили по цілям.
Припускаємо що це майже все були експериментальні ракети Х-32 та рф може надалі спробувати їх використовувати.
Хотілося б відмітити, що частина бортів Ту-22м3 ймовірно були нові (перший раз використовувалися в бойових місіях), виробництво цих бортів продовжується на аеродромі «Борисоглебское», Казань.
————————————

О 02:01, бортами Ту-22м3 було здійснено пуски крилатих ракет "Х-22" по Київській області (ім. 1х "Х-32" влучила у м.Київ, інформація уточнюється).📍 У межах Брянської області було зафіксовано від 4 до 6 бортів Ту-22м3. Проте бойове завдання здійснювались лише трьома бортами Ту-22м3. Внаслідок атаки, зафіксовано руйнування енергетичного об'єкту київської агломерації, наслідки у Києві уточнюються.

📡 У період із 23.01.2025 по 24.01.2025, ворог завдав масованого удару по території м.Київ та агломерації (Бучанський р-н). Застосовано щонайменше 250 різних повітряних цілей по цьому напрямку.
❗️Для удару, ворог залучив пускові майданчики на Півночі (активно), Сході (активно) та Півдні (менш-активно); пускові установки "Іскандер" на території Ростовської області (Таганрог), Брянської області; пускову установку для ракети "Циркон"; стратегічні бомбардувальники Ту-22м3 із ае "Дягілєво".
#ДА_РФ |
————————————
Update

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 15 РАКЕТ ТА 357 ВОРОЖИХ БПЛА
————————————
У ніч на 24 січня (з 18:00 23 січня) противник здійснив комбінований удар по Україні із застосуванням ракет різних типів повітряного, наземного базування та ударних БпЛА. Усього радіотехнічними військами Повітряних Сил зафіксовано 396 засобів повітряного нападу:
- 2 протикорабельні ракети 3М22 “Циркон” (район пуску ТОТ АР Крим);
- 12 крилатих ракет Х-22/Х-32 (із повітряного простору Брянської обл. – рф);
- 6 балістичних ракет Іскандер-М/С-300 (район пусків – Брянська обл. – рф., ТОТ Криму);
- 1 керовану авіаційну ракету Х-59/69 (із повітряного простору Курської обл.-рф);
- 375 ударних БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас і безпілотники інших типів із напрямків: Курськ, Орел, Міллерово, Шаталово, Брянськ – рф., ТОТ Донецьк, близько 250 із них – "шахеди".
❗️Основний напрямок удару – Київщина. Особливість – залучення літаків стратегічної авіації із ракетами Х-22/Х-32 для удару по столиці України.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 🇺🇦
💥 За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 372 цілі – 15 ракет та 357 безпілотників різних типів:
- 9 крилатих ракет Х-22/Х-32;
- 5 балістичних ракет Іскандер-М/С-300;
- 1 керовану авіаційну ракету Х-59/69;
- 357 ударних БпЛА різних типів.
Зафіксовано влучання 2 ракет та 18 ударних БпЛА на 17 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 12 локаціях. Інформація щодо 4 ворожих ракет уточнюється.
Flag Counter
белый дыбр
Jan. 23rd, 2026 08:34 pmС утра как приличный сделал зарядку. Втягиваюсь постепенно.
Ну и дуолинго.
Потом, т.к. нас пугают морозами, пошёл утеплять дверь Нарнии. А оказалось, лента неподходящая, слишком широкая. Ну тьфу, пришлось сгонять в Лоуз и купить другую ленту, поуже. Её и вклеил. Да ещё покрасил эти деревяшки, что к кровати присобачил.
Что я потом делал? А, щи варил. Не по рецептам с ютьюба, а по-своему, как мать учила. Только что в инстант поте, так что всего полчасика уходит. И, конечно, куда вкуснее, чем по ютьюбу задвигают.
Потом пошёл гулять; нагулял свои 12 тыс шагов.
Думал насчёт ужина - но не выдержал, и слопал ещё одну тарелку щей.
И вот так и день прошёл. Что за фигня, да. Если делаешь всё по плану, то ни на что времени не остаётся.
Посмотрел финансовые итоги недели. Ну... маловато будет. И такое ощущение, что от битков надо вообще избавиться, они ничего не приносят.
Between Cold and Silence / Между холодом и тишиной
Jan. 24th, 2026 12:00 am
📝 Оригинальный текст записи
Сегодня тоже не будет историй из прошлого.
Я поделюсь тем, что есть сейчас - в этом моменте.
Сегодня снова шёл снег. Мороз сковал деревья белым инеем, и город выглядел тихим, почти неподвижным. Мне повезло: в этот день я не выполняю задачи в море. Ночь пройдёт в здании без отопления и света, с монитором перед глазами и холодом, который постепенно проникает под одежду.
Мне повезло ещё и в другом - рядом со мной кошка. Этой ночью мы будем греть друг друга. Иногда этого достаточно, чтобы не замёрзнуть окончательно - и телом, и внутри.
Мне выдают новое оружие. Многие хотели бы оказаться на моём месте, но я ловлю себя на полном отсутствии интереса. Скорее - на отстранённости. Мне не просто всё равно, мне в целом не хочется брать его в руки. Это странное чувство, но оно честное.
Последние дни я ношу очки не только вечером, а весь день. Это непривычно - словно мир стал чуть мягче, чуть дальше, и я наблюдаю его через тонкую преграду.
Впервые за долгое время я нашёл в себе силы завершить несколько недописанных дел. Когда пальцы касались клавиш, это было не про результат. Это было похоже на живой внутренний разговор - спокойный, без давления. После него пришло чувство лёгкости и тихой радости, не от завершения, а от контакта с собой.
Ко мне вернулись сны. Долгое время они были редкостью, а прошлой ночью я снова видел их - и, что удивительно, не просыпался от взрывов. Словно психика позволила себе немного отдыха.
У меня есть в запасе несколько историй из прошлого. Возможно, однажды они закончатся. А сейчас мне просто хочется иногда переходить в этот мир воспоминаний - как в место, где можно перевести дыхание.
Мне сообщили, что статья BBC уже на завершающем этапе. Я не тороплю события. Я понимаю, что в тексте не будет всей реальности - лишь аккуратный, выстроенный образ. И, пожалуй, сейчас мне этого достаточно.
Как я писал раньше, невозможно передать весь абсурд происходящего: когда в жилых домах нет отопления и воды, когда температура внутри почти не отличается от уличной. Даже сейчас я сижу в верхней одежде и шапке, прижимая кошку под курткой. И всё же я сохраняю тепло и не даю себе замёрзнуть до конца - физически и эмоционально.
Я всё меньше вовлечён в процессы вокруг. Скорее наоборот - ловлю себя на желании выйти из них, сделать шаг в сторону. Не из слабости, а из бережности к себе.
Иногда я ясно понимаю, что больше не вижу себя в этой реальности.
Не из высокомерия и не из протеста - скорее из усталости.
Слишком много лжи, слишком много лицемерия, слишком много игры в нормальность, в которой все будто знают правила, но никто не говорит их вслух.
Я всё чаще ловлю себя на ощущении, что наблюдаю происходящее со стороны, как спектакль, в котором мне когда-то выдали роль, но я больше не хочу её играть.
Я знаю, какой может быть жизнь. Я видел её - по ту сторону границ, по ту сторону войны, в простых вещах: в уважении к личному пространству, в честных разговорах, в тишине без страха.
И, возможно, именно это знание делает возвращение в текущую реальность особенно трудным.
Я не идеализирую другой мир и не обесцениваю этот.
Я просто чувствую, что между мной и происходящим вокруг увеличивается пропасть.
В последние дни я всё чаще думаю о маленьких целях, с которых могу начать восстановление: больше спать, лучше питаться, снова читать, перестать тратить энергию там, где её не просят, и выйти из роли «спасителя».
Пожалуй, на этом всё.
Сейчас я не многословен. И, кажется, мне этого достаточно.
Note translated in assistance with AI.
Today there will be no stories from the past either.
I want to share what exists now — in this very moment.
It snowed again today. Frost wrapped the trees in white hoarfrost, and the city looked quiet, almost motionless. I was lucky: today I am not assigned to tasks at sea. The night will pass in a building without heating or electricity, with a monitor in front of me and cold slowly seeping under my clothes.
I am lucky in one more way — a cat is with me. Tonight we will keep each other warm. Sometimes this is enough not to freeze completely — both physically and inside.
I am being issued new weapons. Many would like to be in my place, but I catch myself feeling no interest at all. Rather — detachment. It is not just that I do not care; I do not want to hold them in my hands at all. It is a strange feeling, but it is an honest one.
Over the past few days I have been wearing my glasses not only in the evening, but all day long. It feels unusual — as if the world has become slightly softer, a little more distant, and I am observing it through a thin barrier.
For the first time in a long while, I found the strength to finish several unfinished things. When my fingers touched the keyboard, it was not about results. It felt like a quiet inner conversation — calm, without pressure. Afterwards came a sense of lightness and quiet joy, not from completion, but from reconnecting with myself.
Dreams have returned to me. For a long time they were rare, and last night I saw them again — and, surprisingly, did not wake up from explosions. As if my psyche allowed itself a little rest.
I have a few stories from the past in reserve. Perhaps one day they will run out. For now, I simply want to step into this world of memories from time to time — as a place where I can breathe.
I was told that the BBC article is now in its final stage. I am not rushing anything. I understand that it will not contain the full reality — only a carefully constructed image. And perhaps, for now, that is enough.
As I wrote before, it is impossible to convey all the absurdity of what is happening: when residential buildings have no heating or water, when the temperature indoors is almost the same as outside. Even now I am sitting in outerwear and a hat, holding the cat under my jacket. And yet I keep myself warm and do not let myself freeze completely — physically or emotionally.
I am becoming less and less involved in the processes around me. Rather the opposite — I catch myself wanting to step aside, to exit them. Not out of weakness, but out of care for myself.
Sometimes I clearly realize that I no longer see myself in this reality.
Not out of arrogance and not out of protest — but out of fatigue.
Too much lies, too much hypocrisy, too much playing at normality, where everyone seems to know the rules, yet no one speaks them aloud.
More and more often I feel like an observer, watching a performance from the outside — one in which I was once assigned a role, but no longer want to play it.
I know what life can be like. I have seen it — on the other side of borders, beyond war, in simple things: respect for personal space, honest conversations, silence without fear.
And perhaps it is this knowledge that makes returning to the current reality especially difficult.
I do not idealize another world, and I do not devalue this one.
I simply feel that the gap between me and what is happening around me is growing.
In recent days, I have been thinking more and more about small goals from which I can begin to restore myself: sleeping more, eating better, reading again, stopping the waste of energy where it is not asked for, and stepping out of the role of the “savior.”
That is probably all.
Right now, I am not very talkative.
And it seems that this is enough.
Mieszko Pikolo
Jan. 24th, 2026 12:09 amОт Вышеграда идет огненный шар, в смартфоні повідомлення про ПТ чомусь автоналаштувались на Вишгородський район...
Скрізь ввижаються натяки на третю світову✇, зокрема в новій піснi.

Сказал ли ты "спасибо"?
Jan. 23rd, 2026 04:15 pmВчера он сообщил, что США никогда не нуждались в других странах НАТО и никогда их ни о чем не просили. И тут же вспомнил Афганистан — когда нуждались и просили — но уточнил, что войска других стран держались там подальше от передовой.
Сказал ли ты "спасибо"? В случае США, вместо "спасибо", плевок в лицо.
Видео:
Trump on NATO: "I've always said, will they be there if we ever needed them? That's really the ultimate test. I'm not sure of that. We've never needed them. They'll say they sent some troops to Afghanistan and this or that. And they did. They stayed a little back, off the front… pic.twitter.com/FEYFo7JYnn
— Aaron Rupar (@atrupar) January 22, 2026
Телеграм: https://t.me/yakov_a_jerkov
Боевитые испанские пенсионеры
Jan. 23rd, 2026 11:10 pmПомимо празднеств здесь хватает и разнообразных протестов. За последние месяцы протестовали медики и учителя против мер принимаемых социалистическим правительством. А в начале февраля будут протестовать машинисты скоростных поездов в связи с недавней аварией. Требуют повышения безопасности.
Но наиболее многолюдными были демонстрации любителей Палестины и нелюбителей Израиля, напрямую поддерживавшимися правительством. Зачем это было надо правительству? Оно находится в очень шатком положении и так отвлекало внимание страны от мощного коррупционного скандала в рядах соцпартии.


Зеленский в Давосе
Jan. 23rd, 2026 03:28 pmЭта критика, наверное, во много справедлива... Возможно, она во всем, вообще, справедлива. Но неправильно это, на мой взгляд.
По двум причинам.
(1) "Сказал ли ты "спасибо"?" После вступления в должность безумного президента США Европа взяла на себя основную часть поддержки Украины. Буквально на днях Европарламент одобрил 90-миллиардный кредит Украине; в военном плане Европа тоже все больше берет на себя, так недавно я читал, что и разведданные сейчас Украине передает, в основном, Европа.
Да, европейские страны могли бы и, как я считаю, должны (и по моральным, и по чисто практическим соображениям) делать больше и решать быстрее. Но стыдить-упрекать... не Украина этим заниматься должна, как мне кажется.
(2) Если ты боишься критиковать США, которые больше всех заслуживают критики... И, чтобы было понятно, я не упрекаю Украину в том, что она боится рассердить Трампа. Но если ты боишься критиковать США, которые ведут себя в отношении Украины самым отвратительным образом, то клеймить тех, кто прикладывает очень большие усилия, чтобы помочь... ну, как это выглядит?
Это было все о морали и нравственности, но даже если оставить мораль в стороне, — а чего можно добиться этим ярким выступлением? Мне очень сомнительно, что хоть чего-то полезного.
P.S.
Телеграм: https://t.me/yakov_a_jerkov
Две стороны одной медали, что ту медаль и не едали. Или два в одном.
Jan. 23rd, 2026 12:36 pmПотребители? Или всё же продукт?
--
А.Кац и Я