Аналогичные мысли
Nov. 4th, 2021 12:11 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chuka_lisХорошее интервью с Романом Кечуром, хоть и не дает ответа, как людям выйти из сложившейся ситуации.
Но проблема им обрисована так же, как и я ее вижу.
Выдержки:
Багато людей уже хворіли на коронавірусну хворобу. Ті, хто не померли, мають спогади і діляться ними: «Було щось подібне до грипу». Ті, хто померли, спогадами не діляться. Частка померлих є вищою серед старших людей. Молодші хворіють легше і частіше мають безсимптомний перебіг. Посилюється віковий егоїзм. Саме молодші люди – не пенсіонери – створюють мейнстріми у фейсбуках, телеграмах. А ті, хто перебуває у зоні ризику, голосу не мають. І тому це так слабо звучить. Це не відповідає реальній загрозі.
Все звикається. Всі до всього звикають. Підіймається рівень стресової стійкості. Суспільство включило ковід у систему своїх координат: люди помирають від раку, від серцевих захворювань – і від ковіду теж помирають.
Бо ми живемо в світі, де люди не відрізняють експертності, не надають значення вазі слова. Живемо у світі, коли думка експерта може нічого не важити супроти думки (популярного) блогера.
Професор не має такого ентузіазму сперечатися у соцмережах. Він уже реалізувався в житті. Він добре знає предмет і не має такої однозначності, як блогер. Професор говорить фразами: «в якійсь кількості випадків», «переважно це так», «ми можемо думати, що це так». А профан знає точно! Профан читає проповіді: «Ми бачимо, що вони нас обманюють. Треба по-іншому».
Проблема в тому, що вплив традиційних медіа є значно меншим, ніж колись. Його втрачено. Натомість культура соціальних мереж захопила мейнстрім інформаційного обміну. В основі цієї культури – плітки. Фейсбук, як і інші соціальні мережі, – це технологія пліток, чим і пояснюється їхній шалений успіх.
Коли думка авторитетних медій дорівнює вільному фантазуванню користувачів соціальних мереж, то головний редактор не має змоги розставити акценти в цій дискусії, визначивши раціональний дискурс, натомість все визначають плітки. Тоді соціальна група переповнюється страхами, які сама ж і продукує. Що більша інтенсивність афекту навколо якоїсь думки, то більше вона і домінує в головах. Таким чином раціональність зникає, розчиняючись в групових проекціях.
Еліти втратили здатність формувати сенси. Еліти не визначають значень, вони не визначають того, що означають явища. І ми бачимо, наскільки людина залишається архаїчною.
..еліти є лакунарними. У різних питаннях різні групи мають різну експертну вагу. ..якщо ми запитаємо в лікаря про інформаційні технології – лікар у тому сенсі не є компетентний, він не є елітою. Але коли йдеться про епідемію, то саме лікар є елітою.
Іншими словами, йдеться про делеговану елітарність. Але наша проблема в тому, що відбувається розмивання авторитету еліт.
"Лікарі нічого не знають…вчителі нікого не вчать, комп’ютерники обманюють... Виходить, що нікому не можна вірити. І це – архаїчний світ. Це світ містичних, магічних рішень, у якому діють старі народні методи, а через вакцини передаються чипи."
Вакцинація – це багатоцільове завдання. Цей виклик показує стан розвитку всієї держави і її державних інституцій, а також стан самого населення. Можна сказати, що процес вакцинації – це замір температури нашого соціального і економічного здоров’я. От і бачимо результат.
Ми маємо кризу довіри. Я б сказав, що це ще один трагічний підсумок епідемії. Ця проблема ще більше нас подрібнює.
Життя людини у демократичному ліберальному світі коштує значно більше, ніж у світі диктатури.
Ввімкніть телебачення, подивіться, як захоплювали американський Конгрес, – і ви побачите, що люди всюди одинакові. Справа не в людях. Справа не тому, що росіяни архаїчніші за нас, а ми архаїчніші за німців. Справа в тому, що німецькі еліти, або шведські, або датські мають більше впливу на громадян. І людське життя там більше коштує. І є традиція управління країною через раціональне мислення.
У нас мусить бути свобода слова, а при свободі слова люди мають право говорити і дурниці. Але коли це загрожує суспільній безпеці, то, напевно, мусять вмикатися регулятивні механізми.
держава все більше використовує древній метод батога і пряника: тих пускаємо, тих не пускаємо, тим даємо, тим не даємо.
Що про це сказати? Кожен примус – це погано. Але це єдиний вихід для суспільного добра. Ми повинні вакцинуватися не тільки заради власного здоров’я і власного благополуччя, а й заради здоров’я інших. Заради тих, хто може реально померти, – наших батьків, бабусь і дідусів, інших, чужих нам, людей. Це породжує потребу в соціально відповідальній поведінці. А це щось нове для нас.
Наше суспільство було спрямоване на індивідуальне виживання.
У кожній країні є простір, який займає архаїка. Сам світ нахилився у бік архаїчності через появу цих нових медіа. Мій висновок: ми не впоралися з інтеграцією нових технологій у демократичний світ. Наша демократична традиція виявилася неготовою до такого повороту.
Люди недосконалі. Кора головного мозку – дуже тоненький шар. Що більше тривоги, то менше в нас раціональності. А отже, більше містики. Це загальний принцип.
Досягнення інших рівнів розуміння світу не є автоматичним. Ваше питання виходить із того, що ми мали би автоматично опанувати раціональніше уявлення про світ. А це зовсім не так. Осягнення раціонального погляду – це результат важкої праці. Треба багато вчитися, багато працювати, осмислювати досвід.
Більшість людей це і намагається робити. Але коли ми потрапляємо в ситуацію невизначеності, непевності, ми втрачаємо орієнтири. І тоді ми актуалізуємо архаїчні агресивні уявлення про світ. А далі вже справа техніки. Далі завжди з’являються протагоністи, які просто розповідають нам про наше власне божевілля. Формують думки (конспірологічних теорій), виходячи з нашої системи координат. Ця архаїчна альтернатива дуже просто пояснює складний світ. Ця архаїчна альтернатива дуже просто пояснює складний світ. І це привабливо для багатьох людей.
Наш мозок працює в той спосіб, що ми хочемо остаточної заспокійливої відповіді.
Конфлікт соціуму з вірусом – це конфлікт із невизначеністю. Пропоновані відповіді не влаштовують суспільство, і тому воно шукає альтернативної відповіді.
виникає сучасна глобальна криза наукового пізнання. Наука через загальнодоступність своїх результатів перестає виконувати одну з важливих функцій – долати невизначеність і тим самим заспокоювати суспільство. Статистичний характер більшості наукових даних тривожить сучасного споживача. Цей споживач вихований комерційною рекламою і Голлівудом. Він вимагає стопроцентного результату при відсутності будь-яких зусиль...Так містика перемагає науку, і замість доби нового Просвітництва ми опиняємося в Середньовіччі.
Світ за декілька минулих десятиліть стрімко пішов уперед. Ці технологічні зміни зробили кожного з нас аутсайдером. Я розмовляю з комп’ютерниками, які мають 25 чи 27 років. І ці хлопці скаржаться на те, що технології пішли настільки далеко, що вони самі вже почуваються якимись старими дідами. Вони вже відстають.
Ми всі відстаємо від нашого глобалізованого світу. Більшість людей має відчуття, що цей поїзд – не для них. Технологічний стрибок, з одного боку, робить нас усіх багатшими і збільшує нам можливості. Але ті ж технології приносять людям фрустрацію. Оцінка нами свого добробуту не є абсолютною. Вона порівняльна.
Культура споживання породжує мільярди незадоволених людей. Людей, які програли цю конкуренцію. фальшиві орієнтири продукують невдоволення серед мільярдів людей. І тоді вони кажуть: ми поламаємо шахівницю, ми порозкидаємо шахи. Ми не будемо грати в ту гру, в якій ми завжди програємо.
Тоді виникає альтернативна еліта. Як показує досвід Сполучених Штатів Америки, вигулькує який-небудь вождь, який каже: «Ви праві! Все, що ви думали про них, є правдою! І навіть більше – правда є ще гіршою». Виникає вакханалія неуцтва. І ця тенденція всесвітня.
Ми розпочинаємо дискусію між цінностями свободи і цінностями здоров’я. Цінності здоров’я протиставляються цінностям свободи. Ця антивірусна боротьба змушує нас звужувати свободи: обмежувати пересування, доступ до праці, стимулювати вакцинацію тощо.Так само, як епідемія СНІДу обмежила вплив сексуальної революції, так і ця епідемія буде змінювати нашу етику, мораль, політику. Це ставить перед нами інші питання, на які мусимо відповісти.
Но проблема им обрисована так же, как и я ее вижу.
Выдержки:
Багато людей уже хворіли на коронавірусну хворобу. Ті, хто не померли, мають спогади і діляться ними: «Було щось подібне до грипу». Ті, хто померли, спогадами не діляться. Частка померлих є вищою серед старших людей. Молодші хворіють легше і частіше мають безсимптомний перебіг. Посилюється віковий егоїзм. Саме молодші люди – не пенсіонери – створюють мейнстріми у фейсбуках, телеграмах. А ті, хто перебуває у зоні ризику, голосу не мають. І тому це так слабо звучить. Це не відповідає реальній загрозі.
Все звикається. Всі до всього звикають. Підіймається рівень стресової стійкості. Суспільство включило ковід у систему своїх координат: люди помирають від раку, від серцевих захворювань – і від ковіду теж помирають.
Бо ми живемо в світі, де люди не відрізняють експертності, не надають значення вазі слова. Живемо у світі, коли думка експерта може нічого не важити супроти думки (популярного) блогера.
Професор не має такого ентузіазму сперечатися у соцмережах. Він уже реалізувався в житті. Він добре знає предмет і не має такої однозначності, як блогер. Професор говорить фразами: «в якійсь кількості випадків», «переважно це так», «ми можемо думати, що це так». А профан знає точно! Профан читає проповіді: «Ми бачимо, що вони нас обманюють. Треба по-іншому».
Проблема в тому, що вплив традиційних медіа є значно меншим, ніж колись. Його втрачено. Натомість культура соціальних мереж захопила мейнстрім інформаційного обміну. В основі цієї культури – плітки. Фейсбук, як і інші соціальні мережі, – це технологія пліток, чим і пояснюється їхній шалений успіх.
Коли думка авторитетних медій дорівнює вільному фантазуванню користувачів соціальних мереж, то головний редактор не має змоги розставити акценти в цій дискусії, визначивши раціональний дискурс, натомість все визначають плітки. Тоді соціальна група переповнюється страхами, які сама ж і продукує. Що більша інтенсивність афекту навколо якоїсь думки, то більше вона і домінує в головах. Таким чином раціональність зникає, розчиняючись в групових проекціях.
Еліти втратили здатність формувати сенси. Еліти не визначають значень, вони не визначають того, що означають явища. І ми бачимо, наскільки людина залишається архаїчною.
..еліти є лакунарними. У різних питаннях різні групи мають різну експертну вагу. ..якщо ми запитаємо в лікаря про інформаційні технології – лікар у тому сенсі не є компетентний, він не є елітою. Але коли йдеться про епідемію, то саме лікар є елітою.
Іншими словами, йдеться про делеговану елітарність. Але наша проблема в тому, що відбувається розмивання авторитету еліт.
"Лікарі нічого не знають…вчителі нікого не вчать, комп’ютерники обманюють... Виходить, що нікому не можна вірити. І це – архаїчний світ. Це світ містичних, магічних рішень, у якому діють старі народні методи, а через вакцини передаються чипи."
Вакцинація – це багатоцільове завдання. Цей виклик показує стан розвитку всієї держави і її державних інституцій, а також стан самого населення. Можна сказати, що процес вакцинації – це замір температури нашого соціального і економічного здоров’я. От і бачимо результат.
Ми маємо кризу довіри. Я б сказав, що це ще один трагічний підсумок епідемії. Ця проблема ще більше нас подрібнює.
Життя людини у демократичному ліберальному світі коштує значно більше, ніж у світі диктатури.
Ввімкніть телебачення, подивіться, як захоплювали американський Конгрес, – і ви побачите, що люди всюди одинакові. Справа не в людях. Справа не тому, що росіяни архаїчніші за нас, а ми архаїчніші за німців. Справа в тому, що німецькі еліти, або шведські, або датські мають більше впливу на громадян. І людське життя там більше коштує. І є традиція управління країною через раціональне мислення.
У нас мусить бути свобода слова, а при свободі слова люди мають право говорити і дурниці. Але коли це загрожує суспільній безпеці, то, напевно, мусять вмикатися регулятивні механізми.
держава все більше використовує древній метод батога і пряника: тих пускаємо, тих не пускаємо, тим даємо, тим не даємо.
Що про це сказати? Кожен примус – це погано. Але це єдиний вихід для суспільного добра. Ми повинні вакцинуватися не тільки заради власного здоров’я і власного благополуччя, а й заради здоров’я інших. Заради тих, хто може реально померти, – наших батьків, бабусь і дідусів, інших, чужих нам, людей. Це породжує потребу в соціально відповідальній поведінці. А це щось нове для нас.
Наше суспільство було спрямоване на індивідуальне виживання.
У кожній країні є простір, який займає архаїка. Сам світ нахилився у бік архаїчності через появу цих нових медіа. Мій висновок: ми не впоралися з інтеграцією нових технологій у демократичний світ. Наша демократична традиція виявилася неготовою до такого повороту.
Люди недосконалі. Кора головного мозку – дуже тоненький шар. Що більше тривоги, то менше в нас раціональності. А отже, більше містики. Це загальний принцип.
Досягнення інших рівнів розуміння світу не є автоматичним. Ваше питання виходить із того, що ми мали би автоматично опанувати раціональніше уявлення про світ. А це зовсім не так. Осягнення раціонального погляду – це результат важкої праці. Треба багато вчитися, багато працювати, осмислювати досвід.
Більшість людей це і намагається робити. Але коли ми потрапляємо в ситуацію невизначеності, непевності, ми втрачаємо орієнтири. І тоді ми актуалізуємо архаїчні агресивні уявлення про світ. А далі вже справа техніки. Далі завжди з’являються протагоністи, які просто розповідають нам про наше власне божевілля. Формують думки (конспірологічних теорій), виходячи з нашої системи координат. Ця архаїчна альтернатива дуже просто пояснює складний світ. Ця архаїчна альтернатива дуже просто пояснює складний світ. І це привабливо для багатьох людей.
Наш мозок працює в той спосіб, що ми хочемо остаточної заспокійливої відповіді.
Конфлікт соціуму з вірусом – це конфлікт із невизначеністю. Пропоновані відповіді не влаштовують суспільство, і тому воно шукає альтернативної відповіді.
виникає сучасна глобальна криза наукового пізнання. Наука через загальнодоступність своїх результатів перестає виконувати одну з важливих функцій – долати невизначеність і тим самим заспокоювати суспільство. Статистичний характер більшості наукових даних тривожить сучасного споживача. Цей споживач вихований комерційною рекламою і Голлівудом. Він вимагає стопроцентного результату при відсутності будь-яких зусиль...Так містика перемагає науку, і замість доби нового Просвітництва ми опиняємося в Середньовіччі.
Світ за декілька минулих десятиліть стрімко пішов уперед. Ці технологічні зміни зробили кожного з нас аутсайдером. Я розмовляю з комп’ютерниками, які мають 25 чи 27 років. І ці хлопці скаржаться на те, що технології пішли настільки далеко, що вони самі вже почуваються якимись старими дідами. Вони вже відстають.
Ми всі відстаємо від нашого глобалізованого світу. Більшість людей має відчуття, що цей поїзд – не для них. Технологічний стрибок, з одного боку, робить нас усіх багатшими і збільшує нам можливості. Але ті ж технології приносять людям фрустрацію. Оцінка нами свого добробуту не є абсолютною. Вона порівняльна.
Культура споживання породжує мільярди незадоволених людей. Людей, які програли цю конкуренцію. фальшиві орієнтири продукують невдоволення серед мільярдів людей. І тоді вони кажуть: ми поламаємо шахівницю, ми порозкидаємо шахи. Ми не будемо грати в ту гру, в якій ми завжди програємо.
Тоді виникає альтернативна еліта. Як показує досвід Сполучених Штатів Америки, вигулькує який-небудь вождь, який каже: «Ви праві! Все, що ви думали про них, є правдою! І навіть більше – правда є ще гіршою». Виникає вакханалія неуцтва. І ця тенденція всесвітня.
Ми розпочинаємо дискусію між цінностями свободи і цінностями здоров’я. Цінності здоров’я протиставляються цінностям свободи. Ця антивірусна боротьба змушує нас звужувати свободи: обмежувати пересування, доступ до праці, стимулювати вакцинацію тощо.Так само, як епідемія СНІДу обмежила вплив сексуальної революції, так і ця епідемія буде змінювати нашу етику, мораль, політику. Це ставить перед нами інші питання, на які мусимо відповісти.
![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
Pfizer и Merck будут изучать тб от ковид на добровольцах в У
Date: 2021-11-06 07:33 pm (UTC)Re: Pfizer и Merck будут изучать тб от ковид на добровольцах в
Date: 2021-11-06 11:50 pm (UTC)