Про безпорогову модель впливу радіації
Apr. 27th, 2026 06:50 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chuka_lisМої думки стосовно цього поста.
Про безпороговий вплив, я так розумію, це насамперед фізика.. Іонізуюча радіація - пошкоджує ДНК, це факт. Все, що пошкоджуе ДНК- то мутаген, канцероген, тератоген. Це підтверджють експерименти на клітинних моделях (в тому числі мікроорганізми та стволові клітини), або на тваринах, бо всі інші (популяційні та епідеміологічні дослідження)- дуже важко адекватно провести та контролювати. Майже завжди "будуть питання" з точки зору "чистої науки". Неможливо врахувати усі фактори, завжди буде "приближення".
Я залишаюсь при думці, яка в мене сформувалася ще з часів курсу радіаційної біології та медицини в універі - радіаційний фактор впливає, починаючи з 0. Тобто, все що більше 0, то вже будемо мати біологічний "доза-ефект".
А те, як система (на рівні клітини, тканини, організму, виду, популяції) впорається з цим ненульовим, безпороговим впливом - це вже інше питання.
Радіаційний гормезіс- це гіпотеза про один з проявів реакцій на радіацію в малій дозі - "помірний" стресовий фактор. У відповідь на руйнуючу силу іонізуючої радіації, яка розриває молекулу ДНК, в клітині (популяції) включаютсья репараційні та захисні системи, і йде відновлення порушеної ДНК, та трохи змінюється внутрішньоклітинне середовище (для захисту). Яке триває ще деякий час піся впливу фактору. Іноді досить довго. То може скластися так- де слабкіша клітина (або особина) гине (при цьому в цілім організмі, або популяції, від тої загибелі з часом або зараз може бути й користь, коли слабка або хибна одиниція -загине, не залишить потомства), там на її місце стає нова, сусідня, яка може -здоровіша, та більш пристосована для відновлення-репарації-регенерації. Або, є ж медичне використання радіації для лікування онкології та діангостичного рентгену- тут бенефіти вищі ніж ризики (це не означає відсутність ризиків).
Тобто, є ж користь від радіації, то якщо вона -корисна, не може ж одночасно бути й шкідлива?
Може. Бо все то відносно різного.
Те що може "бути краще" після радіаційного впливу (мала доза, або лікування), особливо короткочасно- помітили на зарі радіаційного використання -радонові вани, радонова експозиція, омолоджуючий ефект косметики з ураном, або лікування імпотенції чи облисіння, еліксиром з ураном, та ін. З часом, слава богу, схаменулися.
Так в усьому: від впливу стресу, насамперед, гинуть слабкіші. В ситуаціях впливу стресових факторів будь якої природи, якщо у відповідь вмикаються репераційні механизми, то цей засіб може виправляти не тільки ДНК (яка пошкоджуєтсья беспосередньо), а взагалі "оптимізувати" роботу клітини. Ці захисні механізми - вони "широкого спектру" дії. Але, вони можуть і не включитися. Або не спромогтися починити, або бути неповноцінними. В кого як. Залежить від багатьох факторів.
Схожі репараційні системи клітини активуються у відповідь на багато стресорів, не тільки на радіацію (включно й на ультрафіолет). Темпрература, механіка, голод, окислювачі, токсини, біологічні (або навіть психчіни, соціальні) фактори, ітп.
Який буде результат після впливу "стресового фактору" - залежить від дуже, дуже великої кількості складових. Тільки одна з яких- рівень фактору, що впливає. Доза, це вже трошки інше, тут підключаєтсья ще й фактор режиму та часу (важливий не тільки для накопичення руйнувать або пошкоджень, але й для відновлення). За разних умов та сама доза може дати різний ефект.
На мій погляд, відсутність негативного впливу, вираженого у формі проблем зі здров'ям (особливо в короткочасній перспективі) - це не те ж саме, що відсутність впливу пер се.
Поріг (шкідливої) дії (впливу фактору) - це рівень, нижче якого (негативний) ефект впливу не спостерігається. Або рівень (доза), при якому починають спостерігатися біологічні ефекти (в порівнянні з контролем).
Також є "нормативні" рівні фізичних та хімічних факторів навколишнього (або професійного) середовища для різних когорт або умов, що забезпечують підтримання достатнього рівня здоров'я населення. Такі "пороги" для ефектів з акцегнтом на здоров'я - то гранично допустимі дози, рівні, концентрації. Які, вважається, не те що "не впливають", але- не несуть загрози здоров'ю, життедіяльності, для певних умов (обставини, тривалість діх, таргетна група, та ін, теж багато умов).
Може бути так: в когось достатьно компенсаторних ресурсів та реакцій, "міцне" здоров'я, то йому при "низькій дозі" радіації- все буде ок. Вплив є, був, але система - полагодилася, відновилася, та може, йому стане ще краще після дії фактору. Таких особин (організмів, клітин) в популяціх, скажімо, 99% (реально- менше). Але, є 1%, який "чутливий". В чутливого при дії фактору- тільки зиски. Немає ресурсу на ремонт та заживлення. Важлива складова- діляння клітин. ті що діляться швидко, "ризикують" більше. Ті що не діляться, або взагалі сплять- менше. Тому ризик негативного впливу радіаційного фактору- він не нульовий, ні на якому рівні (ДНК, клітина, тканина, особина, популяція).
Зауважу, що в тому місці, де природньо підвищені рівні радіації, може й усі 100% людей (або звірів) бути саме такими, пристосованими до дії специфічногоф актору (бо інші не вижили або не залишали потомства,а цим вдалося пристосуватися, відбір, еволюційний тиск). Тому те, що в зоні підвищенної радійції (або ще якогось фактору) "корінне" населення (що живе там багато поколінь) "немає проблем", або не має більших проблем здоров'я порівняно у зонах з нижчим рівнем- це майже ні про що, бо все це - результат адаптації до впливу на популяційному рівні.
Наприклад- в Непалі шерпи не мають проблем з диханням та метаболізмом при низьких рівнях кисню, на висоті. Пересічна людина ж, має (і в Гімалаях, і якщо скласти таккі умови в експерименті). Тому не праціює схожий аргумент: "знижені рівні кисню та тиску не впливають на здоров'я погано, бо ми ж ось маємо популяцію непальців, що живуть вище 3-4 км, та ще й довголітні- що й "доказує" відсутність негативного впливу. А ще маємо альпіністів, і в них теж все переважно, ок, бінго, є ще один вагомий доказ".
Ні.
Цей приклад логіки, з серії "довести до абсурду", тільки для того щоб продемонструвати хибність підходу використання схожого аргументу (я не про порівняти 2 схожих фактори).
Те саме стосуєтсья різних когорт, бо вони не є адекватною реперзентацією населення в цілому.
Є моряки підводних човнів, ремонтники атомних двигунів, працівники кам'ярень або уранових рудників, лікарі рентгенологи- технішени, пілоти та стюардеси, працівники АЕС, вчені, і тп і тд. Переважно дорослі здорові, та ін. У яких в більшості все ок, хоча збільшена експозиція до фактору (доза). Може, в когортних довгочасових дослідженнях, в цих групах переважно стільки ж онкології скільки в інших східних групах (або немає достовірної різниці). Не перевярала, може й ні, тут треба вичитувати результати та методи. Також можуть бути різні результати в різних дослідженнях, тому "вібрі" для точки зору є.. Але - є діти, хворі, старі, імунокоспромісні. Ось для них, скоріш за все, підвищений ризик - є. Тому що це групи із зниженим адаптивним ресурсом. Вони- слабка ланка в популяції. Це складова дозо- ефекту не від фактору, а від реципієнта. Ті самі "стохастичні ефети на здоров'я" на рівні популяції, "розмазуються", від чутливої групи - "на всіх".
Цей феномен також враховувався при прийнятті безпорогової моделі.
Тому треба пам'ятати, що безпечні рівні та пороги, усілякі ГДК, ГДУ, ГДД (та біологічні ефекти, або ще конкретніше- ефекти на здоров'я, ризики) "робочі" для якоїсь групи, треба дуже обережно переносити на всю популяцію.
Зараз на рівні регуляторних агенств, держвлади та ін, стосовно впливу радіаціїї на здоров'я - прийнята до використання концепція LNT - безпорогового впливу радіації на організм. І це- не на на пустому місці. Я вважаю, що то не "занадто обережний", а розумний підхід.
Але, є й інші гіпотези, теорії, рухи, особливо від тих, хто повїязаний з бізнесом, або у прагне "економічної ефективності", та згортання різних "надмірних регуляцій" від держав, які "заважають розвитку" (суспільства або бізнесу). Ідеї - про те, що в низьких дозах радіація або безпечна, або навіть корисна.
Це добре, що поки що ми живемо в часи, коли ці ідеє не домінують.
(US Nuclear Regulatory Commission based upon the stated positions of the aforementioned advisory bodies; the comments and recommendations of NCI, NIOSH, and the EPA; the October 28, 2015, recommendation of the ACMUI; and its own professional and technical judgment... has determined that the LNT model continues to provide a sound regulatory basis for minimizing the risk of unnecessary radiation exposure to both members of the public and occupational workers.... In 2025, Donald Trump issued an executive order that proposed implementing "determinate radiation limits" to replace the linear no-threshold model and ALARA principle.[18] These changes were proposed to ease the licensing requirements on new nuclear power plants in the United States.)
Про безпороговий вплив, я так розумію, це насамперед фізика.. Іонізуюча радіація - пошкоджує ДНК, це факт. Все, що пошкоджуе ДНК- то мутаген, канцероген, тератоген. Це підтверджють експерименти на клітинних моделях (в тому числі мікроорганізми та стволові клітини), або на тваринах, бо всі інші (популяційні та епідеміологічні дослідження)- дуже важко адекватно провести та контролювати. Майже завжди "будуть питання" з точки зору "чистої науки". Неможливо врахувати усі фактори, завжди буде "приближення".
Я залишаюсь при думці, яка в мене сформувалася ще з часів курсу радіаційної біології та медицини в універі - радіаційний фактор впливає, починаючи з 0. Тобто, все що більше 0, то вже будемо мати біологічний "доза-ефект".
А те, як система (на рівні клітини, тканини, організму, виду, популяції) впорається з цим ненульовим, безпороговим впливом - це вже інше питання.
Радіаційний гормезіс- це гіпотеза про один з проявів реакцій на радіацію в малій дозі - "помірний" стресовий фактор. У відповідь на руйнуючу силу іонізуючої радіації, яка розриває молекулу ДНК, в клітині (популяції) включаютсья репараційні та захисні системи, і йде відновлення порушеної ДНК, та трохи змінюється внутрішньоклітинне середовище (для захисту). Яке триває ще деякий час піся впливу фактору. Іноді досить довго. То може скластися так- де слабкіша клітина (або особина) гине (при цьому в цілім організмі, або популяції, від тої загибелі з часом або зараз може бути й користь, коли слабка або хибна одиниція -загине, не залишить потомства), там на її місце стає нова, сусідня, яка може -здоровіша, та більш пристосована для відновлення-репарації-регенерації. Або, є ж медичне використання радіації для лікування онкології та діангостичного рентгену- тут бенефіти вищі ніж ризики (це не означає відсутність ризиків).
Тобто, є ж користь від радіації, то якщо вона -корисна, не може ж одночасно бути й шкідлива?
Може. Бо все то відносно різного.
Те що може "бути краще" після радіаційного впливу (мала доза, або лікування), особливо короткочасно- помітили на зарі радіаційного використання -радонові вани, радонова експозиція, омолоджуючий ефект косметики з ураном, або лікування імпотенції чи облисіння, еліксиром з ураном, та ін. З часом, слава богу, схаменулися.
Так в усьому: від впливу стресу, насамперед, гинуть слабкіші. В ситуаціях впливу стресових факторів будь якої природи, якщо у відповідь вмикаються репераційні механизми, то цей засіб може виправляти не тільки ДНК (яка пошкоджуєтсья беспосередньо), а взагалі "оптимізувати" роботу клітини. Ці захисні механізми - вони "широкого спектру" дії. Але, вони можуть і не включитися. Або не спромогтися починити, або бути неповноцінними. В кого як. Залежить від багатьох факторів.
Схожі репараційні системи клітини активуються у відповідь на багато стресорів, не тільки на радіацію (включно й на ультрафіолет). Темпрература, механіка, голод, окислювачі, токсини, біологічні (або навіть психчіни, соціальні) фактори, ітп.
Який буде результат після впливу "стресового фактору" - залежить від дуже, дуже великої кількості складових. Тільки одна з яких- рівень фактору, що впливає. Доза, це вже трошки інше, тут підключаєтсья ще й фактор режиму та часу (важливий не тільки для накопичення руйнувать або пошкоджень, але й для відновлення). За разних умов та сама доза може дати різний ефект.
На мій погляд, відсутність негативного впливу, вираженого у формі проблем зі здров'ям (особливо в короткочасній перспективі) - це не те ж саме, що відсутність впливу пер се.
Поріг (шкідливої) дії (впливу фактору) - це рівень, нижче якого (негативний) ефект впливу не спостерігається. Або рівень (доза), при якому починають спостерігатися біологічні ефекти (в порівнянні з контролем).
Також є "нормативні" рівні фізичних та хімічних факторів навколишнього (або професійного) середовища для різних когорт або умов, що забезпечують підтримання достатнього рівня здоров'я населення. Такі "пороги" для ефектів з акцегнтом на здоров'я - то гранично допустимі дози, рівні, концентрації. Які, вважається, не те що "не впливають", але- не несуть загрози здоров'ю, життедіяльності, для певних умов (обставини, тривалість діх, таргетна група, та ін, теж багато умов).
Може бути так: в когось достатьно компенсаторних ресурсів та реакцій, "міцне" здоров'я, то йому при "низькій дозі" радіації- все буде ок. Вплив є, був, але система - полагодилася, відновилася, та може, йому стане ще краще після дії фактору. Таких особин (організмів, клітин) в популяціх, скажімо, 99% (реально- менше). Але, є 1%, який "чутливий". В чутливого при дії фактору- тільки зиски. Немає ресурсу на ремонт та заживлення. Важлива складова- діляння клітин. ті що діляться швидко, "ризикують" більше. Ті що не діляться, або взагалі сплять- менше. Тому ризик негативного впливу радіаційного фактору- він не нульовий, ні на якому рівні (ДНК, клітина, тканина, особина, популяція).
Зауважу, що в тому місці, де природньо підвищені рівні радіації, може й усі 100% людей (або звірів) бути саме такими, пристосованими до дії специфічногоф актору (бо інші не вижили або не залишали потомства,а цим вдалося пристосуватися, відбір, еволюційний тиск). Тому те, що в зоні підвищенної радійції (або ще якогось фактору) "корінне" населення (що живе там багато поколінь) "немає проблем", або не має більших проблем здоров'я порівняно у зонах з нижчим рівнем- це майже ні про що, бо все це - результат адаптації до впливу на популяційному рівні.
Наприклад- в Непалі шерпи не мають проблем з диханням та метаболізмом при низьких рівнях кисню, на висоті. Пересічна людина ж, має (і в Гімалаях, і якщо скласти таккі умови в експерименті). Тому не праціює схожий аргумент: "знижені рівні кисню та тиску не впливають на здоров'я погано, бо ми ж ось маємо популяцію непальців, що живуть вище 3-4 км, та ще й довголітні- що й "доказує" відсутність негативного впливу. А ще маємо альпіністів, і в них теж все переважно, ок, бінго, є ще один вагомий доказ".
Ні.
Цей приклад логіки, з серії "довести до абсурду", тільки для того щоб продемонструвати хибність підходу використання схожого аргументу (я не про порівняти 2 схожих фактори).
Те саме стосуєтсья різних когорт, бо вони не є адекватною реперзентацією населення в цілому.
Є моряки підводних човнів, ремонтники атомних двигунів, працівники кам'ярень або уранових рудників, лікарі рентгенологи- технішени, пілоти та стюардеси, працівники АЕС, вчені, і тп і тд. Переважно дорослі здорові, та ін. У яких в більшості все ок, хоча збільшена експозиція до фактору (доза). Може, в когортних довгочасових дослідженнях, в цих групах переважно стільки ж онкології скільки в інших східних групах (або немає достовірної різниці). Не перевярала, може й ні, тут треба вичитувати результати та методи. Також можуть бути різні результати в різних дослідженнях, тому "вібрі" для точки зору є.. Але - є діти, хворі, старі, імунокоспромісні. Ось для них, скоріш за все, підвищений ризик - є. Тому що це групи із зниженим адаптивним ресурсом. Вони- слабка ланка в популяції. Це складова дозо- ефекту не від фактору, а від реципієнта. Ті самі "стохастичні ефети на здоров'я" на рівні популяції, "розмазуються", від чутливої групи - "на всіх".
Цей феномен також враховувався при прийнятті безпорогової моделі.
Тому треба пам'ятати, що безпечні рівні та пороги, усілякі ГДК, ГДУ, ГДД (та біологічні ефекти, або ще конкретніше- ефекти на здоров'я, ризики) "робочі" для якоїсь групи, треба дуже обережно переносити на всю популяцію.
Зараз на рівні регуляторних агенств, держвлади та ін, стосовно впливу радіаціїї на здоров'я - прийнята до використання концепція LNT - безпорогового впливу радіації на організм. І це- не на на пустому місці. Я вважаю, що то не "занадто обережний", а розумний підхід.
Але, є й інші гіпотези, теорії, рухи, особливо від тих, хто повїязаний з бізнесом, або у прагне "економічної ефективності", та згортання різних "надмірних регуляцій" від держав, які "заважають розвитку" (суспільства або бізнесу). Ідеї - про те, що в низьких дозах радіація або безпечна, або навіть корисна.
Це добре, що поки що ми живемо в часи, коли ці ідеє не домінують.
(US Nuclear Regulatory Commission based upon the stated positions of the aforementioned advisory bodies; the comments and recommendations of NCI, NIOSH, and the EPA; the October 28, 2015, recommendation of the ACMUI; and its own professional and technical judgment... has determined that the LNT model continues to provide a sound regulatory basis for minimizing the risk of unnecessary radiation exposure to both members of the public and occupational workers.... In 2025, Donald Trump issued an executive order that proposed implementing "determinate radiation limits" to replace the linear no-threshold model and ALARA principle.[18] These changes were proposed to ease the licensing requirements on new nuclear power plants in the United States.)
![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
no subject
Date: 2026-04-28 07:50 am (UTC)Якщо мова про вплив на індивіда, то шкідлива.
І регуляторні норми повинні бути суворі.
Якщо мова про низькі дози і вплив на популяцію в цілому, то, вплив незначний, і людина, як вид, добре пристосовується.
Якщо взяти статику по віддалених наслідках по Японії і Україні, вони очікувались значно гірші .
Але від цього не легше, наприклад, ліквідаторам, які отримали значне опромінення.
no subject
Date: 2026-04-28 05:07 pm (UTC)