chuka_lis

"Чи можливо розділити окремо творчість від особистості? "- складне питання.
Краще розділяти митця та його твір.
Бо твір, він часто- матерільний (на відміну від особистості, про яку, нам, по суті дуже мало відомо, насправді, бо ми дуже рідко є в ближньому колі того генія або митця, та маємо достатнбо веріфікованої інформації) - відокремився, як його создали, та головне, на нього далі митець вплинути не може (найчастіше, якщо це завершений продукт).
Наприклад, міський ахріхектор робив проект музею, потім його побудували, за участю багатьох людей. В музеї є різні колекції, виставки, (також різних напрямків), для підтримання яких залучено купу людей, етс.
Та ось стає відомо, що той архітектор- грумив 14 річну дівчинку, коли йому самому було 23 роки. Ця дівчинка все пам'ятає, та через 30 років публічно про це сказала. Ще й у суд подала, то все серьйозно. Жах? Погана людина цей архітектор? Розпусник та педофіл.
Якщо, звісно, ми на 100% віримо цій дівчині. Яка розповіла цю історію саме в той час, коли цей архітектор, вже відома людина, подався на позицію мера міста. Розказала, бо він -таки, аморальний, так що такому у мери - ніяк не можна, і тільки ця дівчинка може зупинити, адже всі його підтримують бо не знають про його чорну сторону, ось вона і наважилася, після психічної травми, яку гоїла 30 років.. Нарешті змогла публічно заявити та засудити.
Цей музей архітектор спроектував коли йому було 35. Може в той час він також, був розпусником та педофілом, як в 23, а може й ні, бо вже одружився. Йому 53, має 3 дітей, та не був помічений в контактах з дівчатами. Та може, він приховував ті контакти вдало.. хто знає....
Отож, у праведнім гніві комусь може стати бридко ходити до того музею, бо його проектувам цей педофіл. Не те що обрати мером отакого.
Але- декілька тисяч будівників, обслуговуючого персоналу, адміністраторів, колекціонерів та ін, що будували та "тримали" цей музей, також, осталися для того, хто вирішив більше не ходити до цього музею (геніального зразка архітектурного мистецтва), спроектованого педофілом - поза кадром, бо той цей "брудний архітектор" затмив всіх інших, все це усе стало неважливим. Головне, це його проект, а він- педофіл, все, баста.

Якщо на першому плані митець (геній)- то тут можливі такі варіанти. Особливо, якщо геніальний твір з'явився на світ саме завдяки аморальним, неетичним чи навіть злочинним особливостям особистості того митця (генія).
Але якщо на першому плані твір- то таке відношення стає виглядати абсурдним.

Додам ще. думаю, має значення, якщо митець (геній) застосовує і застосовував у минулому щось аморальне та неетичне (а ще гірше- злочинне) для своїх творів. Наприклад, продюсер (режисер) відбирає на ролі акторок та акторів виключно через секс з ними. Хоча фільми в нього, супер, геніальні, але всіх - він трахнув, хоча вони й не бажали того, але вимушені були згодитися заради кар'ери або ще як.. То в режисера (продюсера)- аморальність, насильство- це стійкий метод, завдяки якому в томи числі, вийшов саме такий фільм.
Інший приклад -видатний, відомий політик, як стало відомо, використовав рекет, мафію та корупцію. При цьому, він вже сенатор, такий гарний, так красиво все каже, про те що він робить усім на благо, а як чудово обіцяє..Але тут -методи дуже впливають на результати, він досяг висот завдяки зловживанню довірою, це його модус операнді.
Або, один художник малює супер класні картини, але ось стало відомо, що він у фарби додає свої біологічні рідини...

У таких випадках асоціація між твором та митцем дуже міцна, щоб триматися подалі від обох..

Але, буває й по іншому, так, що мистецтво (або та сфера де проявляється геніальність) -не має відношення до "іншоє частини особистості" генія.
Наприклад, є генільний математик (фізик), що є одночасно мусульманином (або прихильником комунізму, або в нього висить портрет Франко, Сталіна чи Гітлера)- але ця його ідеологія має "0" внеску до його генільного вкладу у математику. Ні до методу, ні до результату.
Або, те, що один геніальний музикант (чи письменник) закохуєтсья у чоловіків та має з ними інтимні стосунки- не має відносини до його музичних творів (це зараз гомосексуалізм ок, але років 70-100 тому, це було табу, вважалося збоченням, розпустою, психічнож хворобою, людина ставала парією. якщо ій не вдавалося приховати від суспяльства ті свої схильності).

Я вважаю, кожному треба подумати, завважити обставини, перед рішенням, яке з'єднає в єдине нерозривне ціле особистість митця (генія) та його твори, та пам'ятати, що в більшості випадків, ідеологію, слухи, чутки - люди використовують для маніпуляції нашою свідомістю (тут показний приклад промивання мозку- радянскьий союз).