розуміло не таемниця. і на мій погляд- причина того, що війну не названо війною- Захід ( й росія) примусив Україну не називати й не визнавати російську агресіїю по факту, війною. "дипломатично" у Мінську. аби уникнути наслідків неспроможності виконання зобовязань -Заходом. А для росії профіт- вона не агресор, може продовжувати. таке собі рішення з надіею "що воно попустить, як не паралізуе". Ситуація, може статися, що дозріе, до признання, через десятки років- як признання захоплення у 1918, голодомору 30х, та ін. своечасне визнання проблеми може допомогти її вирішити, хоча б робити кроки в напрямку вирішення. Я поважаю Вашу точку зору "І саме з огляду на це, який сенс Україні бігти попереду паровоза, як то проголошувати війну за класичними правилами... Визнання фактів іде за дозріванням політичної ситуації.", що відрізняеться, як ми бачимо, від моеї.
Я бачу так- ось е, наприклад хвора людина, яку лікар З, обіцяв ліїкувати усе життя, бо вона спасла його дитину. Сталося, що на людину напали паразити, які отруїли ій нирки та руйнують шлунок, взагалі, майже воднораз після захворювання людина втратила стопу. Лікар знае, що то сильний паразит, резистентний, паразита можна вигнати, але е великий ризик заразитися самому, та й ліки, операції дуже коштовні. такі коштовні, що, може треба буде лікарю втратити усі гроші. Отож, людина до лікаря, а той каже: "То ще невідомо, що з вами сталося. потерпіть. Може це паразит, а може стопа сама відпала. А ви ж її почуваете час від часу, фантомні болі? О, то вважаемо, що вона на місці. Якби. А нирки й шлунок.. то.. ммм.. не хвороба це,ні, я б це так не назвав, давайте так- я діагностую це як "синдром неслухняного шлунку й лінивих нирок". Згоден? Згоден,згоден, бачу.. Паразити... може й впливають... але, якщо їх послухати (прислуховуеться)- їм потрібно щось їсти та десь жити. Твое тіло їм дуже подобаеться. Вони доки залишаютсья. Але, я випишу тобі гомеопатію. Та буду дивитися, як воно іде. Згодом твоі нирки стануть працьовитими, а шлунок- слухняним, потерпи. До того ж, від гомеопатії ці черви може й помруть через декілька років. Тож, дивись, як гарно усе складаеться - якщо що в тебе не хвороба, як ми з тобою погодилися, що це "синдром..." то й лікувати мені тебе - не треба. Твій організм сам с цим синдромом, неприемним, та не дуже значним, впорсаеться. колсиь атк станеться. терпи" Отож людина, не шукае другого лікаря, бо й сили немае шукати, ходити важко, сусідам розповідае про чуднИй синдром, що не ховроба, як відомий лікар діагностував. Та укріплюе свій імунитет вітамінами. Дружина дае йому відвар нехворощі, щоб паразитів стримувати, бо між собою вони тихесенько на кухні розмовляють- що таки, можливо, сей синдром таки паразитарна хвороба, а червів, вони бачили як ті вилазять, треба травити. Але ж, не можна назвати хворобу хворобою прилюдно, паразитів -паразитами, та отримати антипаразитарнії ліки й процедури -бо сам не в змозі. Та щоб авторитет лікаря в світі (хоч лікар не допоміг, не виконав обіцянки) не знизити, й добре ставлення до себе не порушити (можливо ще стане в нього лікуватися, що тоді?) - отож, не треба казати, що то паразитарна хвороба, а визнати цей факт, дипломатично, коли "воно дозріе". ))
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
no subject
Date: 2019-08-29 03:47 pm (UTC)"дипломатично" у Мінську.
аби уникнути наслідків неспроможності виконання зобовязань -Заходом. А для росії профіт- вона не агресор, може продовжувати.
таке собі рішення з надіею "що воно попустить, як не паралізуе".
Ситуація, може статися, що дозріе, до признання, через десятки років- як признання захоплення у 1918, голодомору 30х, та ін.
своечасне визнання проблеми може допомогти її вирішити, хоча б робити кроки в напрямку вирішення.
Я поважаю Вашу точку зору "І саме з огляду на це, який сенс Україні бігти попереду паровоза, як то проголошувати війну за класичними правилами... Визнання фактів іде за дозріванням політичної ситуації.", що відрізняеться, як ми бачимо, від моеї.
Я бачу так- ось е, наприклад хвора людина, яку лікар З, обіцяв ліїкувати усе життя, бо вона спасла його дитину. Сталося, що на людину напали паразити, які отруїли ій нирки та руйнують шлунок, взагалі, майже воднораз після захворювання людина втратила стопу. Лікар знае, що то сильний паразит, резистентний, паразита можна вигнати, але е великий ризик заразитися самому, та й ліки, операції дуже коштовні. такі коштовні, що, може треба буде лікарю втратити усі гроші. Отож, людина до лікаря, а той каже: "То ще невідомо, що з вами сталося. потерпіть. Може це паразит, а може стопа сама відпала. А ви ж її почуваете час від часу, фантомні болі? О, то вважаемо, що вона на місці. Якби. А нирки й шлунок.. то.. ммм.. не хвороба це,ні, я б це так не назвав, давайте так- я діагностую це як "синдром неслухняного шлунку й лінивих нирок". Згоден? Згоден,згоден, бачу.. Паразити... може й впливають... але, якщо їх послухати (прислуховуеться)- їм потрібно щось їсти та десь жити. Твое тіло їм дуже подобаеться. Вони доки залишаютсья. Але, я випишу тобі гомеопатію. Та буду дивитися, як воно іде. Згодом твоі нирки стануть працьовитими, а шлунок- слухняним, потерпи. До того ж, від гомеопатії ці черви може й помруть через декілька років. Тож, дивись, як гарно усе складаеться - якщо що в тебе не хвороба, як ми з тобою погодилися, що це "синдром..." то й лікувати мені тебе - не треба. Твій організм сам с цим синдромом, неприемним, та не дуже значним, впорсаеться. колсиь атк станеться. терпи"
Отож людина, не шукае другого лікаря, бо й сили немае шукати, ходити важко, сусідам розповідае про чуднИй синдром, що не ховроба, як відомий лікар діагностував. Та укріплюе свій імунитет вітамінами. Дружина дае йому відвар нехворощі, щоб паразитів стримувати, бо між собою вони тихесенько на кухні розмовляють- що таки, можливо, сей синдром таки паразитарна хвороба, а червів, вони бачили як ті вилазять, треба травити.
Але ж, не можна назвати хворобу хворобою прилюдно, паразитів -паразитами, та отримати антипаразитарнії ліки й процедури -бо сам не в змозі. Та щоб авторитет лікаря в світі (хоч лікар не допоміг, не виконав обіцянки) не знизити, й добре ставлення до себе не порушити (можливо ще стане в нього лікуватися, що тоді?) - отож, не треба казати, що то паразитарна хвороба, а визнати цей факт, дипломатично, коли "воно дозріе".
))