Виграні міжнародні суди, резолюції ООН, постачання зброї, фанансову допомогу, зрештою санкції — це я сприймаю, як «до України дослуха́лися». Натомість зараз відбувається щось непевне.

Ну і той, ніщо не стається миттєво, якщо до нього не приготувалися заздалегідь. Можна шляхетно спалити мости, але краще це робити, унезалежнивши своє господарство. Я в це досі вірю, так. Зневірюся, мабуть, якщо ніщо якісно не зміниться впродовж наступних п'яти років.