поглиблення нема завдяки тому, в першу чергу, шо Україна дала відпір, добробатами та волонтерами- путін побачив, що підтримки населення не буде, проект "новоросія" не спрацюе в бажаному виді.. далі- що там українські військові, фактично з 2014, які можуть стояти насмерть (приклад "киборгів")- та армія росте-це безумовне досягнення України декількох останніх років. До того ж росія спочатку не мала достатньо псих-ресурсу, таки, на відверту війну та силове захоплення України- хоч після "государственного переворота", але населення таки вважалося молодшо-братнім- більшість росіян не були морально підготовлені,незважаючи на пропаганду. Армія в росії сильніша, так, але морально росіяни ще не були готові на "чесну" війну(тому й заперечували повсюду участь росії та військових: "а вы докажите"). Також, вірогідно, відкритий наступ змусив би Захід щось зробити, бо це була б і йому загроза. А так- маскування намірів росіею, її відверта брехня, до якої Захід був не готовий, бо вони "культурні люди", та, до того ж, відсутність чіткоі та виразної позиції України (яка не назвала офіційно та юридично цей акт агресії сусідньої країни на свою територію, як ії анексію Криму, "вїйною") дозволили Заходу зробити вигляд, що там в Україні коїться, щось не зрозуміле, що може впорядкуватись "мирним шляхом" або саме собою. Бо Заходу не потрібна війна, яка ще й завдасть шкоди бізнес-партнерству з росіею, з якої текли нафта газ та гроші (це було б аморально мати тісний торговий зв'язок з визнаним агресором, тому, "можемо не визнавати агресором, або трішечки визнавати- то й гарно"). Також вважаю, що планом "Б" кремлю була не експансійна відверта війна, а кривава рана для України, що буде перетиною її руху на Захід, покарання, що підірве экономіку, а згодом, можливо, змусить повернутися у кремлівськи обіййми. Тому актуальною буде сіра зона (до часу), для утримання напруги й дренажу украінських ресурсів, а згодом, як Україна ослабне, або змириться, можно й повернутись до проекту Новоросія, але поширеного. Таким чином, "дипломатія" та Мінскі угоди, грали тільки на руку путіну (для України вони ніяк не вигідні, раз, та путіним все одно не виконуютсья, два)- який в них тоді сенс?
no subject
в першу чергу, шо Україна дала відпір, добробатами та волонтерами- путін побачив, що підтримки населення не буде, проект "новоросія" не спрацюе в бажаному виді..
далі- що там українські військові, фактично з 2014, які можуть стояти насмерть (приклад "киборгів")- та армія росте-це безумовне досягнення України декількох останніх років.
До того ж росія спочатку не мала достатньо псих-ресурсу, таки, на відверту війну та силове захоплення України- хоч після "государственного переворота", але населення таки вважалося молодшо-братнім- більшість росіян не були морально підготовлені,незважаючи на пропаганду. Армія в росії сильніша, так, але морально росіяни ще не були готові на "чесну" війну(тому й заперечували повсюду участь росії та військових: "а вы докажите"). Також, вірогідно, відкритий наступ змусив би Захід щось зробити, бо це була б і йому загроза. А так- маскування намірів росіею, її відверта брехня, до якої Захід був не готовий, бо вони "культурні люди", та, до того ж, відсутність чіткоі та виразної позиції України (яка не назвала офіційно та юридично цей акт агресії сусідньої країни на свою територію, як ії анексію Криму, "вїйною") дозволили Заходу зробити вигляд, що там в Україні коїться, щось не зрозуміле, що може впорядкуватись "мирним шляхом" або саме собою. Бо Заходу не потрібна війна, яка ще й завдасть шкоди бізнес-партнерству з росіею, з якої текли нафта газ та гроші (це було б аморально мати тісний торговий зв'язок з визнаним агресором, тому, "можемо не визнавати агресором, або трішечки визнавати- то й гарно").
Також вважаю, що планом "Б" кремлю була не експансійна відверта війна, а кривава рана для України, що буде перетиною її руху на Захід, покарання, що підірве экономіку, а згодом, можливо, змусить повернутися у кремлівськи обіййми. Тому актуальною буде сіра зона (до часу), для утримання напруги й дренажу украінських ресурсів, а згодом, як Україна ослабне, або змириться, можно й повернутись до проекту Новоросія, але поширеного.
Таким чином, "дипломатія" та Мінскі угоди, грали тільки на руку путіну (для України вони ніяк не вигідні, раз, та путіним все одно не виконуютсья, два)- який в них тоді сенс?